Новини форуму


Баннер


ВИМОГИ до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури у 5-11 класах

Зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів у
системі загальної середньої освіти зумовили перегляд вимог до
виконання письмових робіт та перевірки зошитів з української мови
й літератури та зарубіжної літератури.

1. Види письмових робіт

1.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт
учнів з української мови є:
класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ – одна або
дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені,
то для виконання вдома пропонується дві або три вправи);
словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті:
12 – у 5 класі, 24 – у 6-7 класах, 36 – у 9-10 класах, 48 – в
11 класі);
навчальні диктанти, твори й перекази;
самостійні роботи;
тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми);
складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших
класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені
чинними програмами.

1.2. Основними видами класних і домашніх письмових робіт з
української та зарубіжної літератури є:
відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
написання навчальних класних і домашніх творів;
виконання самостійних робіт;
складання таблиць, схем римування, партитур, написання
конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з
літературними джерелами та інші види робіт, передбачені чинними
програмами.

2. Кількість контрольних робіт

2.1. Кількість тематичних контрольних робіт з української
мови повинна відповідати вимогам чинної програми (1).

2.2. Кількість контрольних робіт з усіх видів мовленнєвої
діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) передбачено
вимогами чинної програми (2).

2.3. Кількість тематичних контрольних робіт з української та
зарубіжної літератури однакова в усіх класах – не менше шести на
рік (у профільних класах – не менше восьми на рік).

2.4. Кількість контрольних творів з української та зарубіжної
літератури визначається за класами:
5-8 класи – один контрольний твір на семестр (у першому
семестрі п’ятого класу учні творів не пишуть);
9-11 класи – два контрольні твори на семестр (один класний і
один домашній);
у профільних класах – два контрольних твори на семестр.

3. Аналіз контрольних робіт

Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також
контрольних диктантів виконують у робочому зошиті.

4. Кількість і призначення учнівських зошитів

4.1. Кількість робочих зошитів з української мови
визначається за класами:
5-9 класи – по два зошити;
10-11 класи – по одному зошиту (у них учні виконують роботи,
зазначені в пункті 1.1).

4.2. Для контрольних робіт з української мови в усіх класах
використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи,
зазначені в пунктах 2.1 і 2.2).

4.3. Кількість робочих зошитів як з української, так і з
зарубіжної літератури – по одному в кожному класі (у них учні
виконують роботи, зазначені в пункті 1.2).

4.4. Для контрольних робіт з української та зарубіжної
літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у них
учні виконують роботи, зазначені в пунктах 2.3 і 2.4).

4.5. Для навчальних і контрольних видів письмових робіт
використовують зошити в лінію (з позначеним берегом) на 18 або
24 сторінки (у 10-11 класах зошит для навчальних робіт може бути
більшим за обсягом).

4.6. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі
протягом усього навчального року.

5. Порядок перевірки письмових робіт

5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з
української мови перевіряють:
у 5-6 класах – двічі на тиждень;
у 7-9 класах – 2-3 рази на місяць;
у 10-11 класах – двічі на місяць.

5.2. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з
української та зарубіжної літератури перевіряють раз на місяць у
кожному класі.

5.3. Оцінку за ведення зошитів з української мови виставляють
один раз на місяць у кожному класі окремою колонкою в журналі.

5.4. Оцінку за ведення зошитів з української та зарубіжної
літератури виставляють один раз на семестр у кожному класі окремою
колонкою в журналі.

5.5. Виставляючи оцінку за ведення зошита з мови чи
літератури, слід ураховувати такі критерії:
наявність різних видів робіт;
грамотність (якість виконання робіт);
охайність;
уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог
орфографічного режиму).

5.6. Ведення зошитів з української мови та літератури й
зарубіжної літератури оцінюється оцінкою від 1 до 12 балів.

6. Орфографічний режим

6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім
чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення,
позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем тощо
використовують простий олівець).

6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки
(між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої
роботи, рядків не пропускають).

6.3. Дату класної, домашньої та контрольної роботи з
української мови й літератури та зарубіжної літератури у
5-11 класах записують так: на першому рядку дату записують
словами, а на другому – вид роботи (класна, домашня чи
контрольна), наприклад:

Сьоме лютого
Класна робота

У 10-11 класах у зошитах з української та зарубіжної
літератури можливим є й інше оформлення: на першому рядку
записують вид роботи, а на березі цього ж рядка зазначають дату
цифрами, наприклад:

07.05.06 Класна робота

В інших класах дата й назва робіт з української та зарубіжної
літератури оформлюються так, як і з української мови.
У зошитах для контрольних робіт з української мови та
літератури й зарубіжної літератури в усіх класах записується дата
й лише назва роботи, наприклад:

Сьоме лютого
Читання мовчки

6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита
крапку не ставлять.

6.5. Зразок підпису зошита:

Зошит Зошит
для робіт з української мови для контрольних робіт
учня 5 А класу із зарубіжної літератури
СЗШ N 17 м. Харкова учениці 7 В класу
Захарченка Сергія Іванівської НСЗШ
Усенко Олени

6.6. Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у
дужки чи витирають гумкою або замальовують коректором).

7. Технічні правила перевірки
учнівських письмових робіт

7.1. Усі записи, помітки й виправлення в учнівських письмових
роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

7.2. Виявлені помилки позначають так:
орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені
вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в цьому
ж рядку вказують тип помилки (і – орфографічна, v – пунктуаційна,
г – граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють,
перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру
чи розділовий знак, вказують на березі тип помилки, проте її не
враховують при остаточному визначенні оцінки;
лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, росіянізми
тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних
засобів, одноманітність дібраних мовних засобів тощо) та змістові
помилки (логічні – втрата послідовності викладу, неправильний
поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату,
власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й
на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с -
стилістична, з – змістова помилки).

Додаток 2

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо оформлення в класному журналі результатів
навчальних досягнень з української мови учнів
загальноосвітніх навчальних закладів

1. Мовна (лінгвістична) змістова лінія

1.1. Тематичне оцінювання.
Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з
певної мовної теми (частини теми, групи тем).
Тематичний бал (запис у журналі – тема) відбиває фактичний
рівень навчальних досягнень учнів з певної теми (її частини,
сукупності тем). Цей бал виставляють за результатами тематичної
контрольної роботи (далі – ТКР), яку проводять у формі тестів
відкритої чи закритої форми або диктанту, залежно від специфіки
мовної теми. Виставляють цей бал не в колонці з датою проведення
ТКР, а в сусідній колонці без дати. У наступній колонці (без дати)
роблять запис ПО (повторне оцінювання). У цю колонку виставляють
остаточний бал з певної теми (її частини, сукупності тем) кожному
учневі на підставі ТКР враховуючи при цьому й поточні оцінки. Але
перед виставленням ПО учитель повинен оголосити остаточний
результат кожному учневі й з’ясувати, чи не бажає хтось із них
підвищити цей показник. Тим учням, які зголосилися підвищити
остаточну оцінку з певної теми, відводиться, як правило, десять
днів для написання повторної ТКР, результат якої й буде виставлено
в колонку ПО (якщо результат повторної ТКР виявиться нижчим за
раніше оголошуваний, то в колонку ПО виставляється кращий
показник). ПО не може бути нижчим за ТКР. ПО може бути вищим на
один (рідше – на два бали), якщо учень має достатнє накопичення
поточних оцінок, що загалом вищі від бала за ТКР.
Як правило, інтервал між ТКР складає 12-13 уроків (навчальних
годин), серед яких орієнтовно 8-9 годин відводять на вивчення
мовних тем (мовна змістова лінія) і 4-5 – на розвиток зв’язного
мовлення (мовленнєва змістова лінія). У 9-11 класах співвідношення
уроків мови й уроків мовлення змінюється в бік збільшення
кількості уроків мовлення. При виставленні ПО, як вище було
зазначено, крім показника ТКР, враховують і поточні бали, проте не
слід враховувати ті поточні бали, що здобуті на уроках розвитку
зв’язного мовлення, оскільки ПО відбиває знання, уміння й навички
з мовної теми (дієприслівник, речення з однорідними членами,
лінгвістика тексту та ін.), а не мовленнєвої (аудіювання, усний
твір, письмовий переказ та ін.).

1.2. Автоматичне виставлення тематичного бала.
Тематичний бал (колонка тема), що відбиває фактичний рівень
навчальних досягнень учнів з мовної теми (її частини чи групи
тем), за згодою учня може бути виставлений автоматично на основі
поточних балів (якщо їх кількість достатня) з урахуванням активної
навчальної діяльності під час вивчення теми. Тематичний бал,
виставлений автоматично, коригуванню не підлягає, він є остаточним
результатом (ПО).

2. Мовленнєва (комунікативна) змістова лінія

Оцінювання результатів мовленнєвої діяльності учнів.

Оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності учнів (читання,
слухання, говоріння й письмо) здійснюють фронтально або
індивідуально.

Фронтально (увесь клас одночасно виконує певне мовленнєве
завдання) оцінюють такі види мовленнєвої діяльності
аудіювання;
читання мовчки;
письмовий твір;
письмовий переказ.

Результати цих видів мовленнєвої діяльності записують не в
колонці з датою проведення контрольної роботи, а в сусідній (без
дати), в якій роблять відповідний запис (аудіювання, читання
мовчки, письмовий твір, письмовий переказ). Саме в такий спосіб
учитель може виставити на журнальній сторінці оцінку з
контрольного виду роботи й тим учням, які були відсутні на уроці,
але згодом її виконали (адже через скісну риску над позначкою н
ставити бал не дозволяється).

Бали за навчальні твори, перекази, навчальне аудіювання й
читання мовчки виставляють у колонку під датою проведення, а вид
роботи вказують лише на правій сторінці журналу в колонці Зміст
уроку.

Якщо контрольне аудіювання або читання мовчки заплановано
провести на одному уроці з тематичною контрольною роботою, то
запис у колонці роблять поруч із записом тема (ТКР): тема (без
зазначення дати), ПО (без зазначення дати), а потім колонка із
записом аудіювання (без зазначення дати).

Індивідуально оцінюють такі види мовленнєвої діяльності:
діалог;
усний твір;
усний переказ;
читання вголос.

Оцінювання цих видів мовленнєвої діяльності здійснюють
індивідуально протягом семестру (усний переказ) або ж цілого року
(усний твір, діалог, читання вголос) (2) без передбачення для цієї
перевірки окремих уроків.

Оскільки усний твір, діалог, читання вголос оцінюють протягом
року, то колонку для цих форм контролю можна вже завести на
початку року й уже в першому семестрі оцінювати навчальні
досягнення тих учнів, уміння яких відповідають високому й
достатньому рівню. Тоді ці форми контролю буде враховано під час
виставлення підсумкового бала за II семестр. Якщо ж учитель устиг
оцінити учнів з певного виду мовленнєвої діяльності впродовж
першого семестру, то цей бал враховують при виставленні бала за
I семестр.

Повторне оцінювання (ПО) для всіх видів мовленнєвої
діяльності не проводять, оскільки вироблення мовленнєвих умінь і
навичок потребує системної й тривалої роботи, тому учень упродовж
десяти днів після оголошення контрольного бала не зможе реально
підвищити той чи той показник.

3. Семестрове оцінювання

3.1. Виведення семестрового бала.
Семестрове оцінювання – це визначення рівня навчальних
досягнень учнів за результатами семестру. Семестровий бал має бути
наближеним до середнього арифметичного від суми балів:
а) тематичного оцінювання мовних знань (ПО);
б) умінь та навичок з чотирьох видів мовленнєвої діяльності
(аудіювання, читання, говоріння й письмо);
в) орфографічних і пунктуаційних навичок (контрольний
диктант, який пишуть щосеместру в усіх класах);
г) за зошит (запис зошит, як і записи всіх інших форм
контролю, роблять у формі називного відмінка: зошит, а не за
зошит, I семестр, а не за I семестр, диктант, а не за диктант і
т.д.).

Отже, за I півріччя, наприклад, у 5-му класі семестровий бал
виводять на основі досягнень учнів у таких аспектах: тема
(6 ПО) + усний переказ (1) + аудіювання (1) + читання мовчки (1) +
+ письмовий переказ (1) + диктант (1) + зошит (4) (3).

При цьому слід ураховувати динаміку особистих навчальних
досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її
вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо).

3.2. Повторне семестрове оцінювання.
Повторне семестрове оцінювання проводять протягом десяти днів
після виставлення семестрового бала. За рішенням директора ЗНЗ у
деяких випадках термін повторного семестрового оцінювання може
бути подовжено.
Зміст матеріалу, що виносять на повторне семестрове
оцінювання, повинен охоплювати зміст тем, які вивчали протягом
семестру.
Скоригований бал (повторне семестрове оцінювання) виставляють
лише тим учням, які його підвищували. До того ж цей бал не може
бути нижчим за семестровий.
Колонки для виставлення семестрового й (у разі потреби)
повторного семестрового оцінювання позначають у журналі такими
записами: I семестр, ПО. У цих колонках дати не позначають.

4. Річне й підсумкове оцінювання
Річне оцінювання – це визначення рівня навчальних досягнень
учнів за результатами навчального року. Річний бал виставляють на
основі семестрових балів. Учні 5-8 та 10 класів мають право на
підвищення річного бала з української мови (повторне річне
оцінювання). Скоригований бал (повторне річне оцінювання)
виставляють лише тим учням, які його підвищували. До того ж цей
бал не може бути нижчим за річний. Остаточним результатом
навчальних досягнень учнів є підсумковий бал (ПБ), який є річним
(скоригованим річним – ПО) балом.
Колонки для виставлення річного (РБ), (у разі потреби)
повторного річного оцінювання (ПО) і підсумкового бала позначають
у журналі такими записами: РБ (річний бал), ПО (повторне
оцінювання), ПБ (підсумковий бал). У цих колонках дати не
позначають.
Учні 9 та 11 (12) класів одержують підсумковий бал (ПБ) з
української мови на підставі річного бала (РБ) та бала з державної
підсумкової атестації (ДПА).
Колонки для виставлення річного (РБ), бала з державної
підсумкової атестації (ДПА) та підсумкового бала (ПБ) позначають у
журналі такими записами: РБ (річний бал), ДПА (державна підсумкова
атестація), ПБ (підсумковий бал). У цих колонках дати не
позначають.
Підсумковий бал може бути вищим за річний, проте не може
перевищувати бал з державної підсумкової атестації (наприклад,
I семестр – 8, II семестр – 9, РБ – 9, ДПА – 10, ПБ – 10, і
навпаки: I семестр – 10, II семестр – 10, РБ – 10, ДПА – 9, ПБ -
9).
Бал з повторної державної підсумкової атестації (ПДПА) є
підсумковим і остаточним, виставляють його після попереднього
підсумкового балу: РБ, ДПА, ПБ, ПДПА.

Примітки.
(1) Українська мова. Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів. 5-12 класи (за ред. Л.Скуратівського) – К Перун. 2005. -
С. 176.
(2) Див. примітку (1).
(3) Виписувати колонки з усіма цими показниками в кінці
семестру необов’язково.

Схожі публікації

  • Немає схожих публікацій

Comments are closed.



Реклама сайта